Сайт Томчука Сергія Михайловича

 
  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Интереcная информация
E-mail Печать PDF

СТРАХИ ТА ФОБІЇ

Віктор М, звернувся за допомогою до психолога у зв’язку із постійним станом внутрішнього напруження та стурбованості, відчуттям невпевненості та безпорадності в ситуаціях спілкування з іншими людьми, хвилюється коли на нього звертають увагу, став уникати будь-яких публічних заходів, вечірок з друзями, телефонних розмов, останнім часом намагається не виходити з дому…

 

Одна людина боїться будь-яких соціальних контактів, публічних виступів. Інша панічно боїться зайти у ліфт, і навіть тоді, коли він самий сучасний і надійний. Страх замкненого простору, бруду, захворювань, павуків, мишей, змій, керування автотранспортом, темряви, безсоння, води, висоти і т.п. Можна наводити безмежну кількість можливих й неможливих страхів, тільки офіційних назв існує понад 300.

  Часто страхи заважають жити людині, руйнують плани, не дозволяють досягнути бажаних успіхів, а, отже, одним словом, ламають долю! І це може бути навіть доросла, зріла людина із освітою та, можливо, з неабиякими здібностями, але, нажаль, наявна повна безпорадність із контролем своїх страхів! І все тому, що страхи та фобії не мають, а ні вікових, а ні інтелектуальних, матеріальних чи статусних обмежень.

Сучасна наука констатує наявність складних клінічних форм страхів (фобій) у кожної дев’ятої людини планети, а за своє життя кожна четверта людина перебуває хоча б один раз під впливом того чи іншого тривожного розладу. Ми, українці, не є виключенням з цієї статистики, більше того соціально-економічна нестабільність, сучасні кризові явища, брак впевненості у майбутньому, ментальні особливості та національні традиції сімейного виховання сприяють масовому зростанню тривоги та страхів у пересічних громадян. За результатами соціологічного опитування агентством «СтатІнформКонсалтінг» найбільш поширені страхи українців – це страх хвороби (26,1% опитаних), смерті (16%) та втрати роботи (8%), при цьому лише 6% опитаних заявили, що нічого не бояться.

Певний рівень хвилювання і тривоги перед, наприклад, публічним виступом, відповідальним іспитом, важливою співбесідою з авторитетною людиною знайомі практично всім. В значній мірі така тривога і страх є для нас корисними, оскільки в наслідок їх впливу ми стаємо більш відповідальними, мобілізованими, заздалегідь готуємось до можливих стресових ситуацій, доводимо розпочату справу до логічного завершення тощо. Але часто буває так, що страх набуває зовсім іншої якості і замість того щоб сприяти досягненню цілей, призводить до повної демобілізації, до блокування або уникання діяльності, починає гальмувати соціальну активність і завдає людині (та особам з її оточення) значну кількість неприємних переживань. Іноді подібні страхи виражаються у нав’язливих, дивних для оточуючих, ритуальних діях, у специфічній поведінці (наприклад, постійне миття рук із-за боязкості заразитись якоюсь хворобою, нав’язливий контроль за вже дорослими дітьми із-за страху, що з ними може щось відбутись страшне, багаторазова перевірка дверей чи вимкнутого електрообладнання, нав’язливе бажання контролю не на місце покладених речей і т.д.).

Можливо, читаючи цю статтю, вам стали зрозумілі причини власного раптового серцебиття, тремтіння, нестачі дихання, головокружіння, появи хвилюючих, тривожних думок, невпевненості, відчуття безпорадності? Це ознаки тривожності та страхів. Тепер, коли ви про це дізнались ви маєте значну перевагу перед людьми, які цього не знають та вже зробили перший крок у подоланні своїх страхів.

Корисним є зрозуміти, наскільки вигаданим та перебільшеним є уявлення та думки про можливі загрози. Звичайно, я не кажу про страх пригнути з 13 поверху будинку, в цьому випадку вся логіка і реальність говорить сама за себе – розіб’єшся. Такий страх є захисним і нормальним, однак у тривожних людей наявні викривлені, перебільшені страхи та хибне, «катастрофічне» мислення щодо абсолютно звичайних ситуацій. З метою самодопомоги варто завжди намагатись усвідомити причину свого хвилювання та критично відноситись до спотворених уявлень про можливі «фатальні» наслідки тої чи іншої події (взагалі, по-більше підключайте свою свідомість).

Пам’ятайте, з власними страхами не повинно бути жодних компромісів, жодних «перемов» та «мирових угод». Уникаючи ситуацій чи об’єкти, що викликають навіть незначний страх, ви згодом помітите, що він зростає та ще більше ускладнює вам життя. Саме тому наполегливо і поступово (від найслабших до найінтенсивніших страхів) робіть все наперекір своїм переживанням і вдавайтесь до самопохвали у випадку найменших успіхів. Розповідайте про свої перемоги знайомим та друзям. Знайте, що будь-яка тривога та страх проходять та це можна перевірити лише при зустрічі з ним «віч-на-віч».  Якщо, все ж таки, вам важко критично віднестись до предмету свої страхів, то спробуйте уявити в деталях своєрідний «кризовий» план дій на випадок, якщо є вірогідність, що може статись найгірше. Багаторазово та деталізовано (як би це не було неприємно) уявляйте себе у викликаючих страх обставинах та ситуаціях.

Не стримуйтесь та розповідайте детально про свої переживання іншим (особливо тим, кому довіряєте) і з часом ви зрозумієте, що більшість людей часто також щось подібне переживали в минулому чи навіть зараз, а сама розповідь про наболіле може значно полегшити ваш стан. Плануйте кожного дня щось бажане та приємне для себе, нехай навіть дріб’язок, але який принесе вам радість та задоволення. Не бійтесь приймати вольові рішення та не намагайтесь їх переглядати. Кожного дня у вечорі знайдіть час для того, щоб за щось самого себе похвалити. Якщо ж ви вже переживаєте страх в конкретній ситуації, то варто пригадати свої успіхи або ситуації в яких ви почувалися впевнено, намагайтесь відновити спокійне дихання, а також нагадайте собі про сплановані вами позитивні події та почніть їх реалізовувати.

Змініть своє тривожне відношення до абсолютно закономірних фізіологічних проявів страху в середині власного організму (серцебиття, тремтіння, слабкість, почервоніння, спітніння, головокружіння, труднощі дихання і т.д.), оскільки вони є абсолютну нормальними та не потребують вашого свідомого контролю. Надмірно звертаючи на них свою увагу ви можете лише посилити свої негативні переживання.

І, зрештою, роблячи самоаналіз абсурдності та неправдивості своїх побоювань можете спробувати проявляти побільше іронії до своїх страхів. Однак, якщо, незважаючи на ці поради, наявні страхи мають нав’язливий характер, постійно непокоять та заважають повноцінному і щасливому життю, а людина сама не може їх подолати, то виникає необхідність звернутись до фахівці-психологів, які володіють сучасними методами когнітивно-поведінкової корекції страхів. Саме головне, що повинні пам’ятати люди, що страждають від своїх страхів, це те, що страхи та фобії достатньо легко піддаються «лікуванню». Від них можна позбавитись.   

Томчук Сергій Михайлович,кандидат психологічних наук, доцент, психолог-консультант, сертифікований спеціалістз когнітивно-поведінкової психотерапії

 

Голосование

Как Вы относитесь к онлайн консультациям психолога посредством Skype?
 


Сейчас 11 гостей онлайн